ПРОФЕСІЙНИЙ ГОРОСКОП ДЛЯ УСПІШНОГО ВИБОРУ ПРОФЕСІЙ

Відкривши вранці очі, задумуєшся – що на мене сьогодні чекає… Чи вдалим для мене буде день? І тягнешся до ГОРОСКОПУ (хоча в душі посміхаєшся своїй дитячій наявності). А, вибираючи професію, чи задумуєшся над тим, наскільки це успішний вибір у житті?!

        ОВЕН (21.03-20.04). Сфери діяльності: наука, політика, мистецтво, медицина, військова справа, авіація, педагогіка, сфера обслуговування, сільське господарство, юриспруденція.

Яка робота підходить. Динаміка, боротьба, конкуренція і можливості для розвитку – ось що приваблює Овна. Йому цікаво творити там, де ситуація постійно змінюється, де на зміни треба реагувати миттєво, а прийняття рішення не можна відкладати. Овнам необхідно вчитися будувати відносини з колективом. Непогано також потренувати терпіння і повчитися працювати за планом.

        ТЕЛЕЦЬ (21.04-20.05). Сфери діяльності:прикладна наука, мистецтво, ремесла, журналістика.

Яка робота підходить. Комфортність і затишок робочого місця грають важливу роль. У цих умовах будь-які завдання Телець буде виконувати ґрунтовно і терпляче, не скаржачись на рутину. Його коник – вміння відрізняти справжню якість. Телець – прекрасний командний гравець, тому що володіє такими якостями, як надійність, почуття обов’язку, відданість. Тельцю необхідно вчитися терпимості і частіше ризикувати пробувати щось нове.

        БЛИЗНЮКИ (21.05-21.06). Сфери діяльності: наука, техніка, мистецтво, філологія.

Яка робота підходить. Близнюків приваблюють інформація, комунікація, активна мозкова діяльність. Близнюкам бракує терпіння і серйозності, зате вони здатні налагодити і підтримувати відносини з величезною кількістю людей, бути в курсі всіх подій. Внаслідок відчуття інтелектуальної переваги над оточуючими Близнюкам буде корисно стримати гординю.

        РАК (22.06-22.07). Сфери діяльності: техніка, бізнес, медицина, мистецтво, кулінарія.

Яка робота підходить. Це дуже емоційний знак, уважний до чужих почуттів. Він навіть на роботі прагне до відносин, заснованих на турботі й довірі, як у сім’ї. Раки здатні довго чекати, аналізувати і розраховувати. Вони приймають рішення не похапцем, а зваживши всі «за» і «проти», знаходять виграшні варіанти.

        ЛЕВ (23.07-23.08). Сфери діяльності: промисловість, медицина, торгівля, військова справа, мистецтво, реклама, філологія, педагогіка, психологія.

Яка робота підходить. Гарні начальники і організатори. Лев – публічна особа. Чим більше глядачів, тим краще. Лев почуває себе на своєму місці в організаціях, пов’язаних з піаром, святами, світським життям, шоу-бізнесом, предметами розкоші, стилем, модою і творчістю.

        ДІВА (24.08-23.09). Сфери діяльності: торгівля, банківська справа, природознавство, медицина, будівництво.

Яка робота підходить. Інтелектуальний знак. Взявшись за будь-який проект, здатні прорахувати все заздалегідь, знайти оптимальні варіанти. Жоден знак не має такої працездатності, як Діва. Вони першокласні помічники керівника, інспектори, аналітики, статистики або бухгалтери. Діва завжди все тримає під контролем. Але цей знак дуже критичний, нетерпимий до недоліків.

        ТЕРЕЗИ (24.09-23.10). Сфери діяльності: мистецтво, педагогіка, економіка, наука, обчислювальна техніка, юриспруденція.

Яка робота підходить. Цей знак завжди знаходиться у пошуках гармонії. З них виходять відмінні фахівці в області внутрішнього аудиту або незалежні експерти. Головне, щоб від їхніх дій відбувалися певні позитивні зміни. Репутація дипломата і миротворця передбачає успішну кар’єру адвоката або судді, соціального працівника, посередника, радника, кадровика.

        СКОРПІОН (24.10-22.11). Сфери діяльності: філософія, філологія, фізика, хімія, сільське господарство, мистецтво, банківська справа.

Яка робота підходить. Скорпіон володіє проникливим розумом. Комбінуючи логіку з інтуїцією, Скорпіон стає відмінним стратегом, який буквально гіпнотизує людей, змушуючи їх робити те, що йому потрібно. Зі Скорпіона вийде відмінний касир, внутрішній аудитор, кризовий керуючий, а також слідчий, криміналіст або хірург.

        СТРІЛЕЦЬ (23.11-21.12). Сфери діяльності: мистецтво, правознавство, медицина, філологія, авіація, геологія.

Яка робота підходить. Бізнес для Стрільця – це захоплююча пригода. Стрілець володіє відмінними ораторськими здібностями. Тому Стрільці часто працюють у сфері вищої освіти. Розробляють авторські методики. Значна їх частина зайнята в юриспруденції і галузі консалтингу. Слабкі сторони – імпульсивність і прямолінійність.

        КОЗЕРІГ (22.12-20.01). Сфери діяльності: наука, торгівля, промисловість, дипломатія, будівництво, архітектура, гірнича справа, філософія, теологія, мистецтво.

Яка робота підходить. Козерогам потрібна робота, що дозволяє досягти стабільності. Здатність концентруватися, терпіння, працьовитість роблять його незамінним, він відмінно справляється з рутиною, з тією роботою, де потрібна увага, чіткість, акуратність.

        ВОДОЛІЙ (21.01-19.02). Сфери діяльності: наука, техніка, мистецтво, філософія, педагогіка.

Яка робота підходить. Водоліям потрібна робота, яка дозволить вести незалежний спосіб життя, вільний від рутини і жорстоких правил.

Добре працювати у вільному графіку. Зацікавить Водолія все неординарне, ексцентричне, все, що пов’язане з допомогою людству. До успіху Водолія ведуть свобода, друзі і цікавість. Тому побудувати кар’єру він може лише в компанії, чия корпоративна культура ґрунтується на тих же принципах.

        РИБИ (20.02-20.03). Сфери діяльності: наука, література, музика, балет, кіно, техніка, медицина, банківська справа, педагогіка, спорт.

Яка робота підходить. Риби – знак, багатий на таланти, проте не люблять напружуватися. Риби – творча натура, тому робота повинна надихати і викликати емоції. У Риб відмінна інтуїція, талант переконання, вміння лавірувати між обставинами. Займаючись фінансами, звітністю та операціями, Рибам слід залишатися в рамках етики, закону і зберігати реальний погляд на світ.

ПОЗИТИВНЕ МИСЛЕННЯ – ЦЕ КЛЮЧ ДО ВИРІШЕННЯ ЖИТТЄВИХ ЗАВДАНЬ ТА ДОСЯГНЕННЯ УСПІХУ

       Мозок людини - це орган, керуючий всією життєдіяльністю людини, як на фізичному, так і психічному рівні. Мислення людини це теж робота мозку. В організмі людини все взаємопов'язано і фізичне і психічне.

       Як навчитися мислити позитивно? – питання, яке задають собі люди, що намагаються змінити своє життя на краще. Мислити позитивно – це означає знаходити можливість там, де інші знаходять відчай і розчарування.  Будь-яка подія в житті – це лише подія. Песиміст – відчаюється, оптиміст – радіє. Людина сама обирає як реагувати на ту чи іншу ситуацію.

       Якщо Ви хочете бути здоровою, щасливою, успішною людиною – навчіться мислити позитивно. Ось кілька порад саме для Вас.

       Як навчитися мислити позитивно?

       1) Завжди посміхайтеся. Тільки прокинулися – відразу посміхніться, і цей ранок посміхнеться і Вам.

       2) Хваліть себе. Щовечора згадуйте як пройшов день, що хорошого Ви зробили для себе, для людей, для життя. І обов'язково знайдеться за що можна себе похвалити. І день прожили недарма…

       3) Любіть себе. Говорячи про любов до себе, я маю на увазі зробити щось корисне для душі і тіла, а не егоїзм. Зарядка чи пробіжка зранку, читання корисної літератури, відпочинок на природі.

       4) Оточуйте себе позитивними людьми. Коли навколо себе Ви бачите посмішки людей, гарний настрій, Ви самі почнете частіше посміхатися і радіти життю.

       5) Дякуйте за все, і за успіхи й за невдачі, які відбуваються у Вашому житті. Невдачі, помилки – це Ваші уроки, на яких треба вчитися. Розчарувалися в найближчій людині – від душі дякуйте, значить це не та людина, на яку можна розраховувати у житті.

       6) Думаючи про минуле, намагайтеся згадувати лише приємні моменти. Минулого вже не змінити. Але теперішнє можна сильно змінити негативними думками.

       7) Використовуйте читання афірмацій – це коротке твердження на життя. Проговорюйте щоденно вдома, на вулиці, у транспорті, скрізь: «Моє життя прекрасне! Я люблю, я любима(мий)! Я насолоджуюся дивовижним життям!»

       8) Приймайте життя і людей такими, якими вони є. Просто це така людина, з такими якостями і рисами. У всьому є як позитивне, так і негативне, вибір за Вами, на що більше звертати уваги.

       ДОВІРЯЙТЕ СВОЄМУ СЕРЦЮ, ІНТУЇЦІЇ. ВОНИ ЗАВЖДИ ПІДКАЗУЮТЬ ПРАВИЛЬНО.

Щоденно виконуйте ці поради і вже через місяць Ваше життя зміниться на краще. Ви, ніби прокинетесь, побачивши, наскільки прекрасне Ваше життя. Оточуючі будуть задавати питання – в чому секрет? А відповідь проста – секрет у позитивному мисленні!

За матеріалами сайту Сервіс фінансового консультанта http://sfc.biz.ua

ПРИТЧА ПРО ПОЗИТИВНЕ МИСЛЕННЯ

       Якось старий учитель сказав своєму учневі:

       -    Будь-ласка, оглянь цю кімнату і спробуй знайти у ній все, що має сірий колір.

       Молодий чоловік оглянувся. В кімнаті було багато сірих речей: книга, підлога, підставка під квіти, штори і ще багато різних дрібниць.

       -  А тепер закрий очі і назви вголос всі речі… блакитного кольору, - попросив учитель. Молодий чоловік розгубився:

       -  Але я нічого не помітив!

       Тоді учитель сказав:

       -  Відкрий очі. Подивися, як тут багато речей блакитного кольору!!!

       Це була правда: ваза, рамки фотографій, килим. Учень відповів:

       -   Але ж це хитрість! Адже я за вашою вказівкою шукав сірі речі, а не блакитні!

       Учитель тихо зітхнув, а потім посміхнувся:

       -   Саме це я і хотів тобі показати! Ти шукав і знаходив тільки сірий колір. Так само відбувається з тобою і в житті: ти шукаєш і знаходиш тільки погане і не помічаєш хорошого!

       Учень заперечив:

       -  Мене завжди вчили, що слід чекати гіршого, і тоді ніколи не виявишся розчарованим. А якщо гіршого не станеться, то мене чекає приємний сюрприз. Ну, а якщо я завжди буду надіятись на краще, то ризикую бути розчарованим.

       На що старий вчитель відповів:

       -   Упевненість в користі очікування гіршого змушує нас не помічати все хороше, що відбувається у нашому житті. Якщо чекаєш гіршого, то, скоріш за все, його і отримаєш. І навпаки. Можна знайти таку точку зору, з якою кожне переживання буде мати позитивне значення. З цієї хвилини ти будеш шукати у всьому щось позитивне!

Шановні колеги!

Рекомендації батькам гіперактивних дітей

·     У своїх відносинах із дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку,коли вона цього заслужила,підкреслюйте успіхи . Це допоможе зміцнити в дитини впевненість у власних силах.

·     Уникайте повторень слів «ні» і «не можна» .

·     Говоріть стримано,спокійно і м’яко .

·     Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу,щоб вона могла його завершити.

·     Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.

·     Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності,що вимагають концентрації уваги.

·     Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня.Час прийму їжі,виконання домашніх завдань і сну повинний відповідати  цьому розпорядкові .

·     Уникайте по можливості скупчень людей. Перебування у великих магазинах,на ринках,у ресторанах тощо чинить на дитину надмірно стимулюючий вплив .

·     Під час ігор обмежуйте дитину тільки одним партнером . Уникайте неспокійних, гучних приятелів. Оберігайте дитину від стомлення,оскільки воно призводить до зниження самоконтролю і наростання, гіперактивності . Давайте дитині можливість витрачати  надлишкову  енергію . Корисна щоденна фізична активність на свіжому повітрі:тривалі прогулянки,біг,спортивні заняття.

Особливості стилю поведінки із сором’язливими дітьми:

·              Розширюйте коло знайомих своєї дитини, частіше запрошуйте до себе друзів, беріть дитину в гості до знайомих людей.

·              Не варто постійно турбуватися про дитину, прагнути оберігати її від небезпек, в основному придуманих вами, не намагайтеся самі зробити все за дитину, запобігти новим ускладненням, дайте їй певну міру волі і відкритих дій.

·              Постійно зміцнюйте в дитині впевненість у собі, у власних силах.

·              Залучайте дитину до виконання різних доручень, зв’язаних із спілкуванням, створюйте ситуації, в яких сором’язливій дитині довелося б вступити в контакт з «чужим» дорослим. Наприклад: «Треба довідатися, про що ця цікава з чудовими картинками. Давайте запитаємо в бібліотекаря і попросимо дати її нам подивитися». Звичайно в такій ситуації «вимушеного спілкування дитина спочатку на стільки, що вітається тільки пошепки, відводячи очі, і не відриваючись від руки матері. Зате , ідучи, прощається голосно й чітко, іноді навіть посміхається.

Кілька порад батькам замкнутих дітей:

·              Розширюйте коло спілкування вашої дитини, знайомте її з новими людьми.

·              Підкреслюйте переваги і користь спілкування, розповідайте дитині, що нового й цікавого ви довідалися, а також, яке задоволення ви одержали, спілкуючись з тією чи іншою людиною.

·              Прагніть самі стати для дитини прикладом людини, що ефективно спілкується.

Принципи спілкування з агресивними дітьми:

·              Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності. Тільки зрозумівши причини агресивності і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.

·              Дайте можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об’єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.

·              Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву.

·              Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна й важлива для вас.

Поради батькам конфліктних дітей

·              Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, в усіх батьків бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати  дітей. І тоді найчастіше виникають «бурі».

·              Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитину в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.

·              Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з конфліктної ситуації.

·              Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.

Як оцінювати шкільні успіхи своїх дітей

Батьки у взаєминах зі своїми дітьми мають зменшувати хворобливість їхніх переживань з приводу невдач, допомогти їм емоційно долати ситуації, пов’язані зі шкільними оцінками. Похвала їм необхідна, але треба вказати на помилки, неточності.

Як ставитися до шкільної оцінки в сім’ї? як зробити так, щоб ваше ставлення позитивно впливало на вашу дитину, а не ще більше її пригнічувало?

Правило 1: заспокойтеся. Сконцентруйте свою увагу на диханні: один… два… десять… відчуйте спокій, рівновагу. Згадайте про свої колишні «успіхи». «постійте в черевиках» своєї рідненької дитини. А ось тепер можна починати розмову, а може… тільки послухати дитину, співчуваючи її бідам, а може… допомогти розібратися у складній теоремі, а може… Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні – все одно, що включити в автомобілі «газ» і натиснути гальма.

Правило 2: не поспішайте. Старий, педагогічний одвічний гріх. Ми очікуємо від дитини всього і негайно. Ми вимагаємо негайних успіхів, іноді не отримуємо їх, але при цьому не уявляємо, як нашкодили. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає зубрил кою і ненавидить учіння, школу, а може й… вас.

Правило 3: безумовна любов. Ви любите свою дитину не зважаючи на її успіхи в школі. Вона відчуває вашу любов, і це допомагає їй бути впевненою у собі і долати невдачі. А як же ставитися до невдач?... Вона вас засмучує і… все.

Правило 4: не бийте лежачого. Двійка, а для когось і четвірка – достатнє покарання, тому й не доцільно карати за одні й ті ж самі помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.

Правило 5: щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибирати один – той, якого ви хочете позбутися найбільше, і говоріть тільки про нього.

Правило 6: вибирайте найголовніше, порадьтеся з дитиною, почніть з ліквідації най значущіших для самої дитини шкільних труднощів. Але якщо вас обох турбує, наприклад, швидкість читання, не вимагайте одночасно й виразності, й переказу.

Правило 7: - головне: хваліть – виконавця, критикуйте – виконання. Людина схильна сприймати будь-яку оцінку глобально, вважати, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.

Правило 8: - найважче: оцінка має порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її особистими вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та не успіхами сусіднього Івана.

Правило 9: не скупіться на похвалу, будуючи стосунки зі своєю дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки. Нема такого двієчника, котрого нема за що похвалити.

Правило 10:  означає в морі помилок острівок успіху, на якому зможе триматися, вкорінюватися дитяча віра в себе та в успіх навчальних старань. Оцінювати дитячу працю потрібно індивідуально, тактовно. Саме за такої умови в дитини не виникне ні ілюзії повного успіху, ні відчуття цілковитої невдачі.

Правило11: ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні завдання, й вона спробує їх виконати. Не спокушайте дитину метою, якої не можливо досягти.

Правило 12: не рвіть останньої нитки. Досить часто дорослі вимагають: щоб зайнятися улюбленою справою, дитина повинна виправити свою успішність у навчанні. В ряді випадків така заборона має стимульний характер і справді спонукає дитину до навчання. Але найчастіше так буває, коли справи з навчанням не дуже запущені і до нього ще не втрачено інтересу. Якщо ж його вже нема, а в дитини є хобі, галузь живого інтересу, то її треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо це та ниточка, за яку можна витягнути дитину до активного життя в навчанні.

Для того щоб правила були ефективними, необхідно їх об’єднати: дитина має бути не об’єктом, а співучасником своєї оцінки. Її слід самостійно навчити оцінювати свої досягнення. вміння себе оцінювати є необхідним  компонентом уміння вчитися – головного засобу подолання труднощів у навчанні.  

Як поводитися батькам

схильної до суїциду дитини

Стратегічними напрямками  батьківської допомоги дітям із суїцидальним ризиком спеціалісти вважають поліпшення стосунків в сім’ї, підвищення самооцінки, самоповаги дитини, а також покращення спілкування у родині. Усі ці заходи мають призвести до підвищення самоцінності особистості дитини, її життя до такої міри, коли суїцидальні дії втрачають будь-який сенс.

Для підвищення самооцінки доцільно застосовувати такі заходи:

·          Завжди підкреслюйте все добре й успішне, властиве вашій дитині – це підвищує впевненість у собі, підвищує віру в майбутнє, покращує її стан.

·          Не чиніть тиску на підлітка, не висувайте надмірних вимог у навчанні, життя тощо.

·          Демонструйте дитині справжню любов до неї, а не тільки слова, щоб вона дійсно відчула, що її дійсно люблять.

·          Сприймайте, любіть своїх дітей такими, якими вони є – не за гарну поведінку та успіхи, а тому, що вони ваші діти, ваша кров, ваші гени, майже ви самі.

·          Підтримуйте самостійні прагнення своєї дитини, не захоплюйтесь її оцінюванням, не судіть її, знайте, що шлях до підвищення самооцінки лежить через самостійність і власну успішну діяльність дитини.

·          Слід тактовно і розумно підтримувати всі ініціативи своєї дитини, спрямовані на підвищення самооцінки дитини, особистісне зростання, фізичний розвиток, які посилюють успішність самостійної діяльності і життєдіяльності; майте на увазі, що підліток рано чи пізно має стати незалежним від своєї сім’ї й однолітків, налагодити стосунки із протилежною статтю, підготувати себе до самостійного життя і праці, виробити власну життєву позицію.

У випадку, коли ваші діти виявляють суїцидальні тенденції або відчай, слід поводитися так:

1.        Залишайтесь самими собою, щоб дитина сприймала вас як щиру, чесну людину, якій можна довіряти.

2.        Дитина має почуватися з вами на рівних, як із другом, це дозволить встановити довірчі, чесні стосунки. Тоді вона зможе розповісти вам про наболіле.

3.        Важливо не те, що ви говорите, а як ви це говорите, чи є у вашому голосі щире переживання, турбота про дитину.

4.        Майте справу з людиною, а не з «проблемою», говоріть з дитиною на рівних, не варто діяти як вчитель або експерт, розв’язувати кризу прямолінійно, це може відштовхнути дитину.

5.        Зосередьте свою увагу на почуття дитини, на тому, що вона замовчує, дозвольте їй вилити вам душу.

6.        Не думайте, що вам слід говорити щоразу, коли виникає пауза в розмові, використовуйте час мовчання для того, щоб краще подумати і вам, і дитині.

7.        Виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не перетворюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання, які будуть для дитини менш загрозливими, аніж складні, «розсліду вальні».

8.        Спрямовуйте розмову в бік душевного болю, а не від нього, адже ваш син чи донька саме вам, а не чужим людям, може повідомити про інтимні, особисті, хворобливі речі.

9.        Намагайтеся побачити кризову ситуацію очима своєї дитини, приймайте свою сторону, а не сторону інших людей, які можуть завдати їй болю, або щодо яких вона може вчинити сама.

10.    Дайте своєму синові чи доньці знайти свої власні відповіді, навіть тоді,коли вважаєте, що знаєте вихід із кризової ситуації.

11.    Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути зі своєю дитиною, коло та страждає, навіть якщо вирішення проблеми начебто не існує. Дитина у стані горя, в ситуації безвиході може примусити вас почуватися безпорадними й дурними, але вам, на щастя, найчастіше і не слід примати будь-яких певних рішень, негайно змінювати життя або навіть рятувати її – ваш син або дочка врятуються самі, варто тільки довіряти їм.

12.    І останнє – якщо ви не знаєте, що говорити, не кажіть нічого, просто будьте поруч!

У випадку, якщо існує реальний суїцидальний ризик або вже відбулася спроба,

то батькам можна порадити таке:

1.        Першим кроком у запобігання самогубства завжди буває встановлення дворічного спілкування.

2.        Батькам слід подолати ситуацію, коли необхідність бесіди з дитиною про її суїцидальну спробу загострює їхні власні психологічні конфлікти або виявляє якісь їхні проблеми. Слід і в цій ситуації віддавати перевагу бажанню поговорити з сином або донькою і водночас – перемогти страх перед ціллю бесідою, щоб обов’язково відбулося спілкування і обговорення проблем.

3.        Діти у стані суцільної кризи стають надто чутливими, особливо до того, як і що говорять дорослі; тому не можна виливати на дитину несвідому чи свідому агресію; іноді корисно стає невербальна комунікація – жести, доторки тощо.

4.        Якщо батьки відчувають, що дитина начебто відхиляє їхню допомогу, їм слід пам’ятати, що вона водночас і прагне, і не хоче її; тому для досягнення позитивного результату в діалозі необхідні м’якість і наполегливість, терпіння і максимальний прояв співчуття і любові тощо; слід використовувати всі заходи, наведені на початку цього розділу.

Психодіагностичні проективні методики та анкетування для визначення самооцінки особистості

Для молодших школярів (1-4 класи)

1. http://posibnyky.vntu.edu.ua/opp/13.html  (Проективна методика "Неіснуюча тварина")

2. https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=3&cad=rja&uact=8&ved=0CCwQFjAC&url=http%3A%2F%2Fbalscholl.ucoz.ru%2Fmetoduka1.doc&ei=Sc7QVNWHIcLkyAPJzYJI&usg=AFQjCNFn9VW3lhfB0d1J1N10IwZtrZgx9Q&bvm=bv.85076809,d.bGQ  (Проективна методика "Моя сім'я")

3.http://psuhe.at.ua/publ/proektivni_metodiki/test_quot_dim_derevo_ljudina_quot/23-1-0-203    (Проективна методика "Будинок-Дерево-Людина")

4.http://nebo.at.ua/publ/psikhologichni_testi/metodiki_doslidzhennja_samoocinkiditini/41-1-0-176  ( Методика "Сходинки"(авт. В.Г. Щур), Методика визначення емоційної самооцінки (авт. А.В. Захаров), Методика самооцінки "Дерево" (авт. Д.Лампем, в адаптації Л.П. Пономаренко).

Для молодших та старших підлітків (5-11 класів)

1. http://posibnyky.vntu.edu.ua/opp/13.html  (Проективна методика "Неіснуюча тварина")

2. http://psuhe.at.ua/publ/proektivni_metodiki/test_quot_dim_derevo_ljudina_quot/23-1-0-203   (Проективна методика "Будинок-Дерево-Людина")

3. https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=3&cad=rja&uact=8&ved=0CCwQFjAC&url=http%3A%2F%2Fbalscholl.ucoz.ru%2Fmetoduka1.doc&ei=Sc7QVNWHIcLkyAPJzYJI&usg=AFQjCNFn9VW3lhfB0d1J1N10IwZtrZgx9Q&bvm=bv.85076809,d.bGQ   (Проективна методика "Моя сім'я")

4. https://lesechko.wordpress.com/2011/04/08/1035/ ( Тест для підлітків "Визначення самооцінки")

5.http://social-vtl.blogspot.com/2013/05/blog-post_10.html  (Методика "Визначення рівня своєї самооцінки" (розроблена Г.М. Казанцевою)

6. http://posibnyky.vntu.edu.ua/opp/3.html  (Модифікована методика А.С. Будассі).

26 листопада 2014 року було проведено з 8 класом урок-доброти на тему "Дивіться на нас як на рівних!" 

Урок доброти  "Дивіться на нас як на рівних!"

Урок-бесіда з 8 класом.

Мета: Ознайомити детальніше дітей з такою соціальною категорією як діти- та люди-інваліди. Звернути увагу дітей на їх права. Формувати в дітей любов і повагу до людей з обмеженими можливостями. Виховувати чуйність, співчуття та гуманне ставлення до людей із вадами.

Обладнання: Таблиці "Права дитини", ватман, кольорові олівці, шаблон - малюнок людини.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вступне слово  

Доброго всім дня і гарного настрою! Я рада сьогоднішній нашій зустрічі.

Послухайте будь-ласка уважно поетичні рядки, які я вам зачитаю.

( Зачитується вірш Ю.Тітова "Поет в калясці")

Сиджу в колясці, так собі сиджу.

Проходять люди, поглядають косо.

А що я їм у відповідь скажу?

Для них мій голос зовсім безголосий.

Усі здорові, ну а я – такий.

Інакше жити між людей не можу.

Але мій дух незламний і палкий –

У ньому сила невичерпна, Божа.

Ніхто не знає, що в моїй душі.

Ідуть, минають, поглядають косо.

Не доброту від вас я залишив,

А біль, який зневірою голосить.

Хтось кине гривню, щоби я не вмер.

А хтось копійку тицьне мені в зуби.

Такий народець "добрий" є тепер:

Не дасть померти, але словом згубить.

Та я із тих, що гніву не несуть,

Навіть тоді,коли життя не вдасться.

І попри всю зухвалу мою суть,

Пишу відверто: "Я – поет в калясці!"

-          Діти, як ви думаєте, кому належать ці рядки?

Так. Ці слова написані людиною-інвалідом, хворим на ДЦП (дитячий церебральний параліч) –

Юрій Тітов – член національної спілки письменників України, автор чудових поезії та пісень.

Думаю, ви вже здогадались тему нашого уроку, і знаєте, що ми поговоримо про життя

людей-інвалідів.

1.       Люди-інваліди або люди з обмеженими можливостями – це ті люди, які мають певні фізичні та розумові вади, вади у своєму здоров'ї. Ми всі маємо хвороби: у когось болить животик, в когось -  вушко, горло… Ви можете поламати  ніжку, ручку, але ви знаєте, ви просто упевнені, що незабаром ви одужаєте і будете здоровими. А люди-інваліди, на жаль, не можуть одужати  і змушені жити з своєю хворобою( вадою) усе життя. Люди з обмеженими можливостями мають важкі невиліковні хвороби: проблеми опорно-рухового апарату (людина не може ходити, працювати руками, тощо); вади слуху (людина погано чує або не чує зовсім); вади зору (людина не здатна бачити навколишнє) та інші.

-          Як ви думаєте, чи важко таким людям жити поряд з нами?  Чому?

Вади, які породжують інвалідність можуть бути вродженими і набутими.  

-          Скажіть, як ви це розумієте?

Так, людина може народитись з певною вадою і мати інвалідність від народження, а може її набути упродовж життя внаслідок нещасного випадку, тощо. Запам'ятайте головне – від цього НІХТО НЕ ЗАСТРАХОВАНИЙ, тому що в будь-яку мить життя, кожен з нас може стати людиною-інвалідом.

2.       Іноді по телебаченню можна побачити діяльність таких людей, їх досягнення. Ніяка важка хвороба не ламає їх, не дивлячись на свої вади –  вони досягають певних висот і стають відомими у світі людьми. Адже Господь, забираючи в цих людей здоров'я, обов'язково дарує їм якийсь талант і неймовірно добре серце.

-          Скажіть, як ви це розумієте?

-          Яких видатних, відомих людей минулого і сучасності, що мають інвалідність ви знаєте?

-          Ю.Тітов – поет (хворий на ДЦП).

-          Г.Савчук – поет Уманського району с.Берестівець

-          Леся Українка – письменниця  (туберкульоз кісток)

-          Людвіг Ван Бетховен – композитор (вади слуху)

-          О.Мересьєв – льотчик  (втратив нижні кінцівки)

І багато інших, не менш хороших і талановитих людей, в яких крім таланту є ще й жагуча любов до життя.

3.       Всі ці люди, що намагаються жити гідно, не дивлячись на свої вади,  досягають певних висот, бо живуть під девізом: "Дивіться на нас як на рівних. Ми такі ж як і ви!" Вони бажають, щоб їх сприймали як звичайних людей.

4.       Тому, і звичайні діти, і діти із вадами однаково мають рівні права:

-          Право на життя.

-          Право на освіту.

-          Право на дозвілля.

-          Право на турботу. Діти-інваліди мають право і потребують особливої турботи про їх фізичний та психологічний стан.

  

Світова громадськість турбується про людей та дітей з обмеженими можливостями. 3 грудня – Міжнародний день інвалідів, відзначається в усьому світі. Для таких людей проводяться різноманітні конкурси, змагання. Думаю, ви всі чули про всесвітні і всеукраїнські параолімпійські ігри. Дивлячись їх, неможливо не захоплюватись мужністю цих людей. В нашому місті проводиться щорічний фестиваль "Повір у себе", де кожна така дитина може розкрити свої таланти. А також створений Центр медико-соціальної реабілітації, де діти мають можливість навчатись, лікуватись і спілкуватися з друзями. Звичайно, цього недостатньо, тому що ці люди потребують від нас більшого.

5.       Вправа "Потреби людей-інвалідів"

"Не дивіться на вади мої –

Краще гляньте у душу мою.

Та послухайте дзвін-ручаї –

Я нічого від Вас не втаю."

Саме так закликають нас ці люди не звертати надмірну увагу на їх вади, а сприймати їх як рівноправних особистостей.

-          Давайте разом подумаємо, чого потребують від нас люди-інваліди. Що кожен з нас може зробити для цієї категорії людей?

(На дошці малюється знак "людина-інвалід" і вписуються відповіді дітей).

Наприклад: турбота і милосердя, людяне і гуманне ставлення, фізична і матеріальна допомога, щира посмішка, привітне, лагідне слово.

6.       Вправа "Послухай себе"

Покладіть праву долоньку на своє серце. Прислухайтесь, про що воно вам говорить? Воно передає вашим долонькам своє тепло. І це тепло, тепло ваших долонь ми спробуємо подарувати тим дітям, які цього потребують.

Для цього, кожен з вас обере улюблений колір фломастера і ним обведе свою долоньку на ватмані. Кожен, на відбитку своєї долоньки, може написати будь-які побажання для цих дітей. І знайте: якщо цього дуже захотіти, то ваше бажання обов'язково здійсниться!

Наше заняття закінчується. Подаруйте посмішку один одному і не забувайте дарувати її тим, хто цього особливо потребує.