26 листопада 2014 року було проведено з 8 класом урок-доброти на тему "Дивіться на нас як на рівних!"
Урок доброти "Дивіться на нас як на рівних!"
Урок-бесіда з 8 класом.
Мета: Ознайомити детальніше дітей з
такою соціальною категорією як діти- та люди-інваліди. Звернути увагу дітей на
їх права. Формувати в дітей любов і повагу до людей з обмеженими можливостями.
Виховувати чуйність, співчуття та гуманне ставлення до людей із вадами.
Обладнання: Таблиці "Права дитини",
ватман, кольорові олівці, шаблон - малюнок людини.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Вступне слово
Доброго
всім дня і гарного настрою! Я рада сьогоднішній нашій зустрічі.
Послухайте будь-ласка уважно поетичні рядки, які я вам
зачитаю.
( Зачитується вірш Ю.Тітова "Поет в калясці")
Сиджу в колясці, так собі сиджу.
Проходять люди, поглядають косо.
А що я їм у відповідь скажу?
Для них мій голос зовсім безголосий.
Усі здорові, ну а я – такий.
Інакше жити між людей не можу.
Але мій дух незламний і палкий –
У ньому сила невичерпна, Божа.
Ніхто не знає, що в моїй душі.
Ідуть, минають, поглядають косо.
Не доброту від вас я залишив,
А біль, який зневірою голосить.
Хтось кине гривню, щоби я не вмер.
А хтось копійку тицьне мені в зуби.
Такий народець "добрий" є тепер:
Не дасть померти, але словом згубить.
Та я із тих, що гніву не несуть,
Навіть тоді,коли життя не вдасться.
І попри всю зухвалу мою суть,
Пишу відверто: "Я – поет в калясці!"
-
Діти, як ви думаєте, кому належать ці рядки?
Так.
Ці слова написані людиною-інвалідом, хворим на ДЦП (дитячий церебральний
параліч) –
Юрій
Тітов – член національної спілки письменників України, автор чудових поезії та
пісень.
Думаю,
ви вже здогадались тему нашого уроку, і знаєте, що ми поговоримо про життя
людей-інвалідів.
1.
Люди-інваліди або люди з обмеженими можливостями – це ті люди, які мають
певні фізичні та розумові вади, вади у своєму здоров'ї. Ми всі маємо хвороби: у
когось болить животик, в когось - вушко,
горло… Ви можете поламати ніжку, ручку,
але ви знаєте, ви просто упевнені, що незабаром ви одужаєте і будете здоровими.
А люди-інваліди, на жаль, не можуть одужати і змушені жити з своєю хворобою( вадою) усе
життя. Люди з обмеженими можливостями мають важкі невиліковні хвороби: проблеми
опорно-рухового апарату (людина не може ходити, працювати руками, тощо); вади
слуху (людина погано чує або не чує зовсім); вади зору (людина не здатна бачити
навколишнє) та інші.
-
Як ви думаєте, чи важко таким людям жити поряд з нами? Чому?
Вади,
які породжують інвалідність можуть бути вродженими і набутими.
-
Скажіть, як ви це розумієте?
Так,
людина може народитись з певною вадою і мати інвалідність від народження, а
може її набути упродовж життя внаслідок нещасного випадку, тощо. Запам'ятайте
головне – від цього НІХТО НЕ ЗАСТРАХОВАНИЙ, тому що в будь-яку мить життя,
кожен з нас може стати людиною-інвалідом.
2.
Іноді по телебаченню можна побачити діяльність таких людей, їх досягнення.
Ніяка важка хвороба не ламає їх, не дивлячись на свої вади – вони досягають певних висот і стають відомими
у світі людьми. Адже Господь, забираючи в цих людей здоров'я, обов'язково дарує
їм якийсь талант і неймовірно добре серце.
-
Скажіть, як ви це розумієте?
-
Яких видатних, відомих людей минулого і сучасності, що мають інвалідність
ви знаєте?
-
Ю.Тітов – поет (хворий на ДЦП).
-
Г.Савчук – поет Уманського району с.Берестівець
-
Леся Українка – письменниця
(туберкульоз кісток)
-
Людвіг Ван Бетховен – композитор (вади слуху)
-
О.Мересьєв – льотчик (втратив нижні
кінцівки)
І
багато інших, не менш хороших і талановитих людей, в яких крім таланту є ще й
жагуча любов до життя.
3.
Всі ці люди, що намагаються жити гідно, не дивлячись на свої вади, досягають певних висот, бо живуть під девізом:
"Дивіться на нас як на рівних. Ми такі ж як і ви!" Вони бажають, щоб
їх сприймали як звичайних людей.
4.
Тому, і звичайні діти, і діти із вадами однаково мають рівні права:
-
Право на життя.
-
Право на освіту.
-
Право на дозвілля.
-
Право на турботу. Діти-інваліди мають право і потребують особливої турботи
про їх фізичний та психологічний стан.
Світова громадськість турбується про людей та дітей з обмеженими можливостями. 3 грудня – Міжнародний день інвалідів, відзначається в усьому світі. Для таких людей проводяться різноманітні конкурси, змагання. Думаю, ви всі чули про всесвітні і всеукраїнські параолімпійські ігри. Дивлячись їх, неможливо не захоплюватись мужністю цих людей. В нашому місті проводиться щорічний фестиваль "Повір у себе", де кожна така дитина може розкрити свої таланти. А також створений Центр медико-соціальної реабілітації, де діти мають можливість навчатись, лікуватись і спілкуватися з друзями. Звичайно, цього недостатньо, тому що ці люди потребують від нас більшого.
5. Вправа "Потреби людей-інвалідів"
"Не
дивіться на вади мої –
Краще
гляньте у душу мою.
Та
послухайте дзвін-ручаї –
Я нічого
від Вас не втаю."
Саме
так закликають нас ці люди не звертати надмірну увагу на їх вади, а сприймати
їх як рівноправних особистостей.
-
Давайте разом подумаємо, чого потребують від нас люди-інваліди. Що кожен з
нас може зробити для цієї категорії людей?
(На
дошці малюється знак "людина-інвалід" і вписуються відповіді дітей).
Наприклад:
турбота і милосердя, людяне і гуманне ставлення, фізична і матеріальна допомога,
щира посмішка, привітне, лагідне слово.
6. Вправа "Послухай себе"
Покладіть
праву долоньку на своє серце. Прислухайтесь, про що воно вам говорить? Воно
передає вашим долонькам своє тепло. І це тепло, тепло ваших долонь ми спробуємо
подарувати тим дітям, які цього потребують.
Для
цього, кожен з вас обере улюблений колір фломастера і ним обведе свою долоньку
на ватмані. Кожен, на відбитку своєї долоньки, може написати будь-які побажання
для цих дітей. І знайте: якщо цього дуже захотіти, то ваше бажання обов'язково
здійсниться!
Наше
заняття закінчується. Подаруйте посмішку один одному і не забувайте дарувати її
тим, хто цього особливо потребує.